ВОЛОДИМИР КАЛІНСЬКИЙ: «РЕЗУЛЬТАТ ВИСТУПІВ ЮНІОРСЬКОЇ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ ДУЖЕ РОЗЧАРУВАВ УСІХ»

Головний тренер чоловічої юніорської збірної України з регбі-7 Володимир Калінський вкрай рідко спілкується із представниками ЗМІ. Втім, після невдалого виступу команди на чемпіонаті Європи у Страсбурзі він все ж поспілкувався із пресслужбою Федерації регбі Одеської області. До вашої уваги ексклюзивне інтерв’ю, у якому Володимир розповів про підхід до комплектування команди, підготовку до чемпіонату Європи, виступ на турнірі та плани на майбутнє.

– Як ви оціните перший під вашим керівництвом виступ юніорської збірної України з регбі-7 у елітному дивізіоні чемпіонату Європи?
– На чемпіонат Європи ми їхали з дуже бойовим настроєм та амбіціями, але, на жаль, все склалося так, як склалося. Чи була наша підготовка спланована та якісно виконана? Однозначно – так. Чи досягли ми позитивного результату? Однозначно – ні. Результат дуже розчарував як нас, тренерів, так і гравців, адже ми всі знали та відчували, що можемо зіграти краще. Втім, це – спорт, на жаль, трапляється і таке. Кажу про це з повною відповідальністю за результат, з соромом за дванадцяте місце, але з повною упевненістю, що вся робота виконувалася за планом та з чистою совістю. На жаль, після восьми місяців роботи та підготовки ми маємо результат, який на 100% нікого не влаштовує.

– Що, на ваш погляд, завадило нашій збірній залишитися у дивізіоні найсильніших?
– Не хочеться шукати виправдання, нагадувати про те, що в Україні триває війна, згадувати про маленьку кількість регбістів та про інші перешкоди. Я переконаний у тому, що навіть ця невеличка кількість гравців дуже талановита та амбітна, що вона однозначно може більше та заслуговує на краще. Я переконаний у тому, що нам дуже не вистачало досвіду ігор із сильними суперниками, а також травми деяких гравців основного складу.

– До речі, що скажете про рівень суперників на чемпіонаті Європи?
– Рівень суперників був дуже високим. Про Іспанію та Португалію говорити зайве – тут і без того все було зрозуміло. Щодо Швейцарії скажу, що ми уважно слідкували за цією збірною завдяки соціальним мережам. Після минулого чемпіонату Європи ця команда плідно працювала протягом усього року, хлопці зробили величезний крок уперед. В цілому зазначу, що рівень цих суперників був набагато вищім, ніж у нас.

– На жаль, маємо те, що маємо: команда вилетіла з елітного дивізіону та наступного року гратиме у дивізіоні «Trophy». Але зараз хотілося б поговорити про дуже цікавий відбір до юніорської збірної, який ви запровадили минулого року. Розкажіть детальніше для тих, хто, можливо, не читав наших новин на цю тему…
– Ми підійшли з Тетяною (Кулаковою. – Прим. ред.) до комплектування юніорської збірної максимально серйозно. На кожного кандидата була зроблена окрема анкета, яка була і є у відкритому доступі, кожен гравець чи тренер може у будь-який момент її побачити, подивитися антропометричні дані гравців, результати їхньої бігової роботи, силових тестувань, які ми проводили у два етапи, оцінити дії гравців у відеонарізках. Все це дозволило нам зробити максимально відкритий та прозорий відбір, це дуже допомогло зрозуміти, хто в якій формі перебуває. Ми, звичайно, не робили висновків лише по тому, у яких фізичних кондиціях перебував окремий гравець, але це дало дуже багато корисної інформації. Окрім того, все це дуже мотивувало регбістів, які хотіли потрапити до збірної: вони бачили результати найкращих, тренувалися, бігали, ходили до тренажерних залів, аби покращувати власні кондиції. Всі кандидати скидали нам свої відеозаписи, робота велася постійно. Хто не хотів брати участь у подібному відборі – той залишав список кандидатів до юніорської збірної, ми нікого не примушували.

– Скількох регбістів цієї вікової категорії було протестовано за цей час? Наскільки такий підхід допоміг викликати до збірної дійсно найсильніших гравців цієї вікової категорії?
– За цей час було протестовано та переглянуто близько шістдесяти регбістів. Наш структурований підхід дуже зручний та ефективний, прозорий та справедливий. Я вважаю, що подібну систему відбору кандидатів треба запровадити в усіх збірних України. І, звичайно, на чемпіонат Європи поїхали дійсно усі найсильніші на той момент гравці, які перебували в оптимальній формі та не були травмовані.

– Як проходила підготовка до чемпіонату Європи?
– На першому етапі, у листопаді минулого року, ми почали своє знайомство з кандидатами до юніорської збірної ще на чемпіонаті України у цій віковій категорії, зняли на відео всі матчі, провели аналіз, регбісти зробили свої нарізки відео. Пізніше у чотирьох містах України – Одесі, Києві, Хмельницькому та Львові – ми провели силові та бігові тестування, ще краще познайомилися із гравцями. До лютого це була онлайн-робота, потім було проведено повторні тестування, після яких ми побачили прогрес чи регрес окремих регбістів. За підсумками тестувань ми викликали на розширені збори в Одесі 27 гравців, плідно попрацювали, провели корисні спаринги з одеським «КРЕДО-1963», отримали багато корисної інформації, побачили, як гравці поводять себе на полі, як комунікують із партнерами, зафіксували для себе їхні сильні та слабкі сторони. Вже тоді ми фактично визначилися із іменами тих, хто продовжить готуватися безпосередньо до чемпіонату Європи.

Далі у нас був чемпіонат України U-18, під час якого кожен міг отримати додатковий шанс на потрапляння до юніорської збірної. Дехто ним скористався, до речі!

На зборах у Кракові ми вперше попрацювали з тими гравцями, які грають та мешкають за кордоном, провели кілька спарингів, але, на жаль, жодної контрольної гри з сильними суперниками не було.

Далі ми планували взяти участь в українській Суперлізі з регбі-7, де наші юніори набралися б необхідного досвіду гри з сильними суперниками, отримали б справжню школу чоловічого регбі, змогли б оцінити свої сили, побачити помилки та пізніше виправити їх, поліпшити свій психологічний, бойовий стан. Але, на жаль, за кілька тижнів до початку турніру нам повідомили, що у Суперлізі ми не гратимемо… Замість цього ми провели збори у Києві, під час яких зіграли проти неоптимального складу місцевого «Політехніка». Дуже вдячні киянам за гостинність та за те, що зіграли з нами, але нам треба було отримати набагато більше опору та ігрового досвіду разом.

Максимально корисно пройшов збір у Литві. Тут були і чудові тренування, і якісні спаринги, у яких ми на рівних протистояли сильним суперникам, ми реально вірили в те, що і на чемпіонаті Європи зможемо виступити добре, зіграти якісно, усі «горіли» однією ідеєю. Втім, були й мінуси. По-перше, деякі гравці основного складу отримали травми, по-друге, ми, схоже, «перегоріли» емоційно. Я впевнений, що команда могла показати набагато кращу гру і залишитися в елітному дивізіоні, але час назад не повернеш. Доведеться наступного літа виправляти свої помилки та повертати собі путівку до «еліти».

– Команда програла усі матчі, вилетіла з дивізіону «Championship», отже, на адресу вашого тренерського штабу лунає багато критики. Як реагуєте на це?
– Ми з Тетяною нормально реагуємо на критику, але дещо не розуміємо. Я про те, що деякі наші колеги за відомою лише їм градацією поділяють тренерів на «професіоналів» та «непрофесіоналів». На мою думку, усі мають розвиватися у своїй справі: регбісти, тренери. Розвиватися не лише у власній країні, а й на міжнародному рівні. Для всіх, хто бере участь у чемпіонаті Європи, це – неоціненний досвід, якого у багатьох раніше не було. Це – колосально важливо для гравців та тренерів. Де ще здобувати подібний досвід, подібні знання для того, аби ставати сильнішим, розумнішим та досвідченішим?

Всі бачили, що підготовка у нас була хорошою, прозорою, всі бачили, що ми робили, як, все було відкрито, системно, логічно, на 100% «по совісті», максимально ефективно на цей момент. Помиляються усі, навіть світові зірки, що вже казати про фахівців, які працюють в Україні у такі важкі часи…

А ще хотів би нагадати, що саме під нашим із Дмитром Федішиним керівництвом юніорська збірна України у 2021 році виграла дивізіон «Trophy» та підвищилася у класі.

– Як вважаєте, що треба зробити для покращення гри та результатів команди наступного року?
– Хлопці мають якомога більше та частіше грати з дорослими. Досвіду ігор із командами вікових категорій «до 17», «до 18 років» недостатньо, бо ці турніри є слабкими у порівнянні з тим опором, який потім відчувають «збірники» на чемпіонаті Європи. Було б непогано проводити окремі турніри за участі збірної U-18 та брати участь у міжнародних підготовчих змаганнях, награвати оптимальний склад. Розвиватися наші юніори можуть швидше лише коли гратимуть зі справжніми чоловіками, досвідченими та титулованими гравцями. Окрім того, я вважаю, що наші регбісти мають грати у Суперлізі, а не лише у чемпіонатах України у своїх вікових категоріях.

– Поділіться своїми планами на майбутнє…
– Підготовка до наступного чемпіонату Європи вже почалася. Є база гравців, яка поповнюється тими регбістами, які за цей час за віком підтягнулися до категорії «до 18 років». Починаючи з серпня всі кандидати до юніорської збірної України отримають завдання для підтримки фізичної форми, контролю за нею. На чемпіонатах України у вікових групах «до 16», «до 17» та «до 18 років» ми будемо переглядати гравців, знайомитися із тими, кого ще не знаємо, ставити задачі кожному з кандидатів.

А зараз, користуючись можливістю, хочу подякувати Федерацію регбі України за професійне виконання своїх обов’язків, за те, що організували все, як нам було потрібно для підготовки до чемпіонату Європи. Дякуємо нашому одеському «КРЕДО-1963» та київському «Політехніку» за корисні спаринги, Ігорю Дзюбичу та Василю Лазаренку за організацію зборів у столиці та у Польщі відповідно. Ну і, звичайно, дякуємо усім тренерам, які підготували гравців для нашої збірної. Їхня робота дуже важка та важлива.

rugby.od.ua

ВОЛОДИМИР КАЛІНСЬКИЙ: «РЕЗУЛЬТАТ ВИСТУПІВ ЮНІОРСЬКОЇ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ ДУЖЕ РОЗЧАРУВАВ УСІХ»

2 фотографії