Богдан КАЧУРОВСЬКИЙ: «Перемогу у першому турі чемпіонату Європи присвячуємо незламному українському народу»

Гравець «КРЕДО» Богдан Качуровський успішно дебютував у складі збірної України, яка майстерно переграла усіх своїх суперників у першому турі та здобула першу позицію у Загребі. Незважаючи на щільний графік тренувань та переїздів, Богдан знайшов час та дав розгорнуте інтерв’ю пресслужбі Федерації регбі Одеської області, у якому розповів про своє життя під час повномасштабної війни, про дебют у збірній та багато чого іншого.

– Богдане, ми вперше з тобою записуємо велике інтерв’ю з початку повномасштабної війни в Україні, тому не можу не запитати тебе про те, як ти зустрів той самий день, який змінив наше життя на «до» та «після»? 24 лютого 2022 року… Що відчув, якими були перші дії?
– Я знаходився удома. Той ранок мав бути звичайним, але так вийшло, що після того, як я прокинувся, осягнув, що життя миттєво змінилося. Було страшно, але обійшлося без паніки, я був на постійному зв’язку з рідними та близькими людьми, разом подолали той шок.

– Як для тебе пройшов той найжахливіший у житті більшості українців 2022 рік?
– Багато працював, допомагав волонтерам, трохи тренувався. Самі розумієте, пріоритети змінилися…

– До речі, як довго не грав у регбі? Сезон 2021 року закінчився восени, потім була пауза, а потім почалася повномасштабна війна…
– Так-так, востаннє я грав наприкінці 2021 року у чемпіонаті Грузії, а після цього вже у травні цього року у чемпіонаті України за «КРЕДО». Тобто, виходить, півтора роки не грав…

– Зараз ти захищаєш кольори одеського «КРЕДО». Команда поновила тренування навесні, як себе почував тоді?
– Після такої великої перерви було дуже важко почати саме регулярні тренування, але з кожним тижнем ставало все легше і легше. Для того, аби набрати хорошу форму, завжди потрібен час, а після паузи у більш ніж рік – тим більше.

– «КРЕДО» за травень та червень провів два тури Суперліги з регбі-7. Як ти оціниш виступи команди, які думки перед фінальним етапом у Києві?
– Я думаю, ви самі бачили, що у першому турі у нас багато чого не виходило, команда грала в оновленому складі, ми лише намагалася зігратися, не встигли набрати форму. Другий тур вдався набагато краще, ніж перший, і мова не лише про те, що ми вийшли до фіналу, а про те, що цього разу було набагато більше командних дій, взаєморозуміння, фізично трохи підтягнулися. Команда прогресує, це дуже тішить, адже ми всі дуже хочемо здобути один із комплектів медалей у ювілейний для одеського регбі рік. Прагнутимемо до цього у Києві.

– Збірна України з регбі-7 провела навчально-тренувальні збори, ти опинився у списку тих, кого Дмитро Федішин викликав до головної команди країни. Коли ти дізнався про виклик і що скажеш про збори?
– Дуже приємно було отримати виклик до національної збірної України. Про те, що отримаю шанс на зборах, я дізнався напередодні старту чемпіонату України. Збори пройшли дуже добре, ми виконали великий обсяг роботи, тренування були дуже продуктивними, незважаючи на те, що різні регбісти знаходилися у різних фізичних кондиціях. Але ми потроху прогресували, тому й емоції були дуже позитивними.

– Ти дебютував за збірну у товариському турнірі в Литві. На твою думку, наскільки такі турніри корисні для збірних, які готуються до офіційних ігор?
– Я вважаю, що цей турнір був максимально корисним для нашої команди. Ми зустрічалися із міцними суперниками з різних країн, працювали над зіграністю, певними ігровими схемами, згуртовувалися. Задачі перемогти будь-якою ціною у нас не було, ми виконували свої задачі. Як показала практика – все це принесло свої плоди у Загребі.

– Якою була твоя реакція, коли ти дізнався, що їдеш на чемпіонат Європи у складі головної команди країни?
– Вона була особливо позитивною! Важко підібрати слова, адже це був мій дебют у складі національної збірної на чемпіонаті Європи!

– Перша гра збірної після двох років перерви, твій дебют… Що відчував, окрім природного хвилювання?
– Відчував величезну відповідальність, був максимально сконцентрованим, розумів, що у такий важкий для країни час не маю права на погану гру. При цьому було дуже приємно знаходитися на полі разом із найкращими регбістами України.

– Ми уважно спостерігали за твоєю грою в Одесі на комп’ютерах та смартфонах, раділи твоїй дебютній спробі. А що було у тебе всередині при цьому?
– Коли відзначився своєю дебютною спробою – відчув справжній «фонтан» емоцій, але намагався максимально стримувати себе, адже, попереду було ще багато ігрового часу. Було дуже приємно, я відчував радість та шалену підтримку.

– Ти приніс збірній України багато користі, допоміг їй перемогти в усіх матчах. Як на мене (і не лише на мене), тебе можна вважати одним із найкращих регбістів не лише нашої команди, а й взагалі всього першого туру. А сам відчуваєш себе серед топів?
– Я думаю, що все це – заслуга усієї нашої команди, хлопці частенько віддавали мені чудові передачі, а я лише реалізовував свої моменти. Відчуваю себе частиною нашої чудової збірної, це дуже приємно та почесно. Так, мені дуже приємно, що мені вдавалося демонструвати результативну гру, я відчував велику підтримку збоку хлопців та тренера, який давав поради та ставив переді мною конкретні цілі.

– Ми всі стрибали від щастя, коли закінчилася фінальна гра. На кілька хвилин забули про те, що над головою літають ракети… А коли ти зрозумів, що команда здобула перемогу у першому турі?
– Дійсно, було дуже важко повірити у те, що ми перемогли усіх своїх суперників та здобули перше місце, попри все, що відбувається в Україні, та складнощі, з якими стикаються гравці у своїх містах. Не знаю, як у інших, але розуміння того, що ми виграли перший тур чемпіонату Європи прийшло лише тоді, коли нас нагороджували та ми були у центрі уваги.

– Кому присвячуєте цю перемогу у Хорватії?
– Цю перемогу ми присвячуємо незламному українському народу, усім, хто вірив у нас, підтримував нас як в Україні, так і за кордоном.

– Я так розумію, часу на святкування було небагато?
– Так, цю перемогу якось дуже гучно ми не відзначали, «поклали» її на «полицю» наших перемог, адже головні матчі ще попереду – у другому турі. У нас зараз дуже щільний графік тренувань та ігор, адже 1 липня маємо зіграти фінальні матчі Суперліги України, а вже за тиждень після цього на нас чекає другий тур чемпіонату Європи у Будапешті.

– Ти вже знаєш, чи поїдеш на другий тур чемпіонату Європи, чи є потужний конкурент на твою позицію?
– Я дуже хочу потрапити на матчі другого туру у складі збірної України та допомогти команді, буду наполегливо працювати на тренуваннях та, сподіваюся, отримаю виклик і свій квиток на чемпіонат Європи.

– Моє традиційне питання до тих, з ким роблю перше велике інтерв’ю за ці півтора роки повномасштабної війни… От уяви: Україна перемагає у війні. Якими будуть твої перші дії? Що зробиш одразу після настання Перемоги?
– Мабуть, як і кожен українець, відсвяткую Перемогу разом із родиною та близькими, радітиму кожній хвилині у мирній країні. Ми всі дуже чекаємо на цю Перемогу, віримо у Збройні сили України та у наш безперечний успіх на всіх фронтах – військовому та спортивному.

rugby.od.ua