Крістіна КАТІЛОВА: «Жіноча збірна Одеси безболісно пережила зміну поколінь»

Офіційний сайт Федерації регбі Одеської області продовжує говорити про минулий сезон, який став одним з найуспішніших для команд регіону.

Сьогодні ми поспілкувалися з головним тренером жіночої збірної Одеси Крістіною Катіловою.

Нагадаємо, в 2020 році жіноча збірна Одеси завоювала три «золота» чемпіонату України - серед команд Суперліги, серед молодіжних команд (U-21) і серед юніорів (U-18).

- Крістіно Анатоліївно, ні для кого не секрет, що для жіночих команд з Одеси сезон-2020 вийшов найуспішнішим. А як ви оцінюєте виступи дівчат? Наскільки задоволені тим, як вони грали?

- Звичайно ж, я дуже задоволена своєю командою, задоволена дівчатками і тим, як вдалося «викрутитися» з ситуацій з карантином, пандемією коронавірусу, переносами старту сезону. Сезон вийшов «зім'ятим», неповноцінним, адже весна і літо у нас повністю випали. З іншого боку, в цьому були свої плюси - дуже здорово було почати ігровий процес в серпні - турнір з пляжного регбі, серйозне суперництво з командами з Києва та Львова, приємна підсумкова перемога. Це - прекрасні емоції і справжнє свято для нас. Вважаю, що перемога в «Black Sea Rugby Cup» задала тон, в хорошому сенсі слова «змусила» дівчат повірити в себе, в свої сили. І це - незважаючи на складнощі в тренувальному процесі, серйозні зміни в складі, адже нашу команду в 2020 році з різних причин покинули відразу шість гравців: хтось отримав травму, хтось завершив кар'єру, хтось переїхав в інше місто.

- Своєрідна зміна поколінь позначилася на грі команди на початку сезону?

- В принципі, можна сказати, що все пройшло досить безболісно. Зазвичай так звана «зміна поколінь» сильно б'є по командам, але так вийшло, що ми правильно і поступово підводили дівчат до складу, у деяких з них був досвід виступів на юніорському чемпіонаті Європи, все це допомогло їм стати впевненішими, зайти в основну «обойму», незважаючи на часто зовсім ще юний вік.

- За весь сезон жіноча збірна Одеси програла лише одну гру. Згадайте домашній Кубок України ...

- Так, ми, звичайно, засмутилися поразці в фіналі Кубка України, але, не повірите, це був в тому числі і позитивний досвід. Дві помилки, два грубих порушення, раннє вилучення ... Але навіть при цьому дівчата, перебуваючи на полі в меншості, не тільки не пропустили, а навіть організували спробу. Ми одинадцять хвилин грали вшістьох проти сімох гравців «Авіатора» - в регбі-7 це дуже складно, складно захищатися, перекривати всю ширину поля. Але це «срібло» для нас стало не тільки прикрістю, а й, як показали наступні ігри, досить приємним моментом, щоб з додатковою мотивацією і стимулом підходити до ігор чемпіонату України.

- Судячи з усього, ви зробили правильні висновки після фіналу з «Авіатором» і «понеслися» так, що не зупинилися навіть тоді, коли можна було оглядати останні ігри Суперліги, попиваючи коктейльчик в теплих краях!

- Так, ми дійсно зробили правильні висновки, багато працювали над дисципліною. Окремо хочеться відзначити, що завдяки тому, що всі матчі знімалися на відео, були організовані трансляції, ми мали можливість дивитися на свою гру з боку, аналізувати, бачити слабкі і сильні місця. У нас був командний розбір, були індивідуальні завдання по результатам пошуку гри. До того ж, позитивно на дівчат вплинув виїзд команди U-18, який стався перед стартом Суперліги.

- Блискучий виступ юніорської команди в Харкові: беззаперечне «золото» ...

- Так, але змагання для наших дівчат були дуже складні. У фіналі нам протистояла команда з Харкова, яка посилилася кращими дівчатами з Борисполя та Ірпеня, тобто, ми грали проти такої собі збірної трьох міст. Матч був дуже непростим, але наші дівчата, як то кажуть, «вивезли», «витягнули», а коли повернулися до Одеси із «золотом», це додало і настрою, і атмосфери, і впевненості всім, всі працювали з однією метою, прагнули до перемог у всіх турнірах - від юніорського до Суперліги. У підсумку ми виграли все, в тому числі і молодіжний чемпіонат U-21, де були явними фаворитками і також перемогли у всіх матчах.

- Впевненості дійсно вистачило на всі три тури. І, здається, ще залишилося!

- Ми проаналізували свою гру в фіналі Кубка, подивилися рівень суперниць, розуміли, що шанси на захист титулу чемпіона України у нас є. Звичайно, ми не могли спрогнозувати, що так серйозно додадуть «Левиці» і «ХТЗ-Олімп», традиційно вважаючи своїм головним суперником київський «Авіатор». Що стосується киянок, ми знали, що це сильна, класна команда, відмінні дівчинки, з якими ми часто перетинаємося і в збірній, і в командах чемпіонату Румунії. Але ніхто не міг припустити, наскільки несподіваним буде цей чемпіонат! Ми вигравали всі ігри, а наші суперники постійно відбирали один в одного очки. Турнір був сповнений сюрпризів, але, слава Богу, ми нікого не дивували, що не засмучували. Ну, крім суперниць! (Сміється)

Тобто, можна зробити висновок про те, що сезон вийшов дуже позитивним для нашої дружної збірної Одеси, ці кілька місяців були дуже насиченими - буквально кожні вихідні були якісь ігри, виїзди, динаміка, це було супер!

- Як вам вдається згуртувати в одну непереможну команду дівчат, чий вік коливається від п'ятнадцяти до тридцяти років? Це ж різні покоління, різні інтереси, різний досвід - як ігровий, так і життєвий. А судячи з результатів, в команді панує прекрасна атмосфера!

- Не буду приховувати, спочатку було не просто складно, а дуже складно, тому що дівчатка, які вже багато років тренуються, грають, в тому числі за збірну України, ставилися до робочого процесу зовсім по-іншому, ніж молодші, у них зовсім інші вимоги. І до себе, і до нових. Їм було складно зрозуміти, що маленьким дівчаткам, «початківцям» спочатку має бути просто цікаво приходити на тренування, має хотітися повертатися на заняття кожен раз. Ніхто так «орати», як досвідчені регбістки, не може і, що логічно, відразу не готовий. Але, в порівнянні з минулим роком, до нас додалося багато дівчат з ОДЮСШ, які регулярно тренуються з нами, паралельно тренуються у себе в школі. І, скажу вам, вони абсолютно не випадають з процесу, ми всі граємо в одну гру. Вихованка ОДЮСШ Даша Ярутська в п'ятнадцять років дебютувала в дорослій команді в Кубку України, вона це заслужила своїм ставленням до тренувального процесу, своїм бажанням грати. Вона потрапляла до складу, виходила грати з командами рівня Суперліги, тепер у неї є срібна медаль Кубка країни. Звичайно ж, з точки зору психології, регбістки досить довго «притиралися», але команда суттєво омолодилася. Найстарша у нас Марина Бородіна, але вона вже на полі знаходиться не тільки як гравець, а як граючий тренер, тому ставлення до неї трохи інше. А так, всі дівчинки у нас - 26 і молодші. У нас прекрасна атмосфера, збори, веселе проведення часу на тренуваннях і крім них.

- Влітку, під час підготовки до сезону, жіноча збірна Одеси нерідко грала спаринги з чоловічими командами. Наскільки це допомогло в офіційних іграх?

- Скажу, що в успіх команди великий внесок внесли фестивалі і спаринги з хлопцями - молодіжними, юнацькими, юніорськими командами. Дуже здорово, що наші дівчатка могли битися на полі з чоловіками, тренуватися з «КРЕДО-1963, грати з ветеранами ... У нас в Одесі, як ви знаєте, всі команди допомагають один одному в підготовці, двері для всіх відкриті, всі йдуть назустріч , завжди раді підказати, порадити щось в якихось ігрових моментах, в підготовці.

- При всьому при цьому, жіноча збірна Одеси - це аматорська команда, яка не отримує за свої ігри зарплату і преміальні. Чи можна говорити про те, що все тримається на фанатизмі до регбі?

- Звичайно, все тримається виключно на любові, фанатизмі до регбі. Крім позитивних емоцій, адреналіну і синців, дівчатка, в принципі, нічого не отримують. Хоча, з іншого боку, нас забезпечують абсолютно всім, що є! У нас прекрасна тренувальна база, потрібен манеж для пробіжок - є манеж, потрібен борцівський зал - нам дають борцівський зал, потрібно відновлення - будь ласка, є баня, сауна, басейн. Зазвичай аматорські команди існують за свій рахунок, платять за все завдяки членським внескам. У нас все-таки зовсім інша ситуація. Крім того, дівчатка прагнуть потрапити в збірну України, а там є певні зарплати, нехай і символічні, але, тим не менше ... Тому і акцент у нас робиться на школярок і студенток, які поки можуть знаходити час на тренування. Тим, хто доросліше, складніше поєднувати п'ятиденку на роботі і тренування, але вони все одно приходять на заняття, адже дуже люблять регбі.

- У минулому сезоні не вдалося організувати «пілотний» чемпіонат України або ж товариський матч серед дівчат з регбі-15. Якщо в 2021 році він з'явиться, жіноча збірна Одеси зможе знайти таку кількість гравців для участі в даному турнірі?

- Безумовно! З кадрами у нас проблем в цілому немає. Звичайно, доведеться добирати молодих дівчаток, крім того, є у нас регбістки, які завершили активну кар'єру, але в даній ситуації, думаю, будуть готові допомогти команді. Частина з них періодично тренується з нами. До регбі-15 можна готуватися, як то кажуть, щоб пограти в своє задоволення, для себе, для душі. У світі все робиться навпаки - існують команди з регбі-15, всі грають в «класику», вчаться на ній, а потім вже хтось потрапляє в регбі-7, яке істотно відрізняється від «п'ятнашки». А для нас це буде новий і цікавий виклик. Для мене, як для тренера, досить приємне випробування, адже доведеться вчити дівчаток розуміння регбі-15, це зовсім інший вид регбі. Але я переконана, що нам під силу добре себе проявити і в класичному регбі.

- Багато хто сходиться на думці про те, що в Україні в наш важкий час жіночий чемпіонат країни з регбі-15, скажімо так, не на часі. Як вважаєте ви?

- Чи потрібно це зараз в Україні? У наших реаліях, коли команд мало, у багатьох регіонах немає нормального фінансування навіть аматорських команд, коли складно відрядити на ігри колектив з 20-23 чоловік, напевно, проведення повноцінного чемпіонату з регбі-15 недоречно. У плані самої гри, якогось матчу, короткого турніру, думаю, всім це може бути цікаво. Подивимося, як все складеться цього року.

- Завершуючи тему жіночого регбі, хотілося б поцікавитися, чи планується посилення збірної Одеси і чи є якісь втрати?

- Дуже приємно, що всі наші дівчатка виявили бажання продовжувати виступати за збірну Одеси, у нас багато молоді, яка рветься в бій, додалися ще більш юні дівчатка, так що будемо потихеньку і їх підпускати до складу, давати всім можливість проявити себе. Більш досвідчені регбістки будуть частіше відпочивати, ніж в минулому році, але продовжать ділитися своїм досвідом з іншими.

- Крім того, що ви очолюєте жіночу збірну Одесу, ви разом з Мариною Бородіною працюєте з «підростаючим поколінням» в одеській регбійній школі «Лідерс». Хотілося б дізнатися вашу думку про виступи одеситів в дитячо-юнацьких турнірах.

- Об'єктивно кажучи, одеські команди з року в рік значаться серед фаворитів всіх змагань. В принципі, підсумки чемпіонатів України у всіх вікових категоріях це прекрасно показали і довели. В цілому, наші команди завжди орієнтовані на завоювання медалей у старших вікових категоріях, завдання молодших вікових груп - грати, набиратися досвіду, дуже важливі масовість і захоплення регбі. Головне те, щоб діти хотіли тренуватися і грати в регбі. Результати відходять на другий план.

Наприклад, у нас в 2020 році були чотири повноцінні команди в турнірі серед дітей до тринадцяти років - два склади «Лідерс», один склад «Анатра» і ОДЮСШ. Це радує! Дітей багато, в цьому сезоні вони зможуть себе проявити краще, адже набралися досвіду, «пощупали» рівень чемпіонату України та найсильніших команд країни.

Крім того, я вважаю, що якість гри поліпшується, рівень підготовки хлопців зростає, вони радують, приємно дивитися фінальні ігри - тут завжди багато емоцій, боротьби, часто незрозуміло, хто переможе. Одеські команди завжди потрапляють в трійку найсильніших, часто навіть займаючи два місця з трьох. Видно роботу тренерів всіх шкіл, дуже здорово, що в деяких вікових категоріях команди об'єднують зусилля, щоб гідно захистити честь Одеси.

- А якщо говорити конкретно про команди школи «Лідерс»? Як розцінюєте результати, показані ними в 2020 році?

- Звичайно ж, я вважаю, що команди школи «Лідерс» могли виступити краще, але в цілому результати, показані хлопцями, непогані. Для мене і для Марини Бородіної це перший досвід всеукраїнських змагань серед хлопчиків, юнаків. У минулому році у нас не було медалей, в цьому - всі команди, крім U-12, завершили чемпіонат України з медалями. Значить, старт непоганий, потрібно продовжувати працювати, покращувати свою гру і результати.

rugby.od.ua