Новина детально
03 вересня 2022 р.

Микита САМСОНОВ: «Мрію заспівати на регбійному полі гімн України з рукою на серці»

Регбіст одеського «КРЕДО» Микита Самсонов нещодавно отримав неприємну травму на тренуванні. Втім, він був настільки радий повернутися до тренувань з командою, що з оптимізмом дивиться на те, що відбувається зараз не лише у своєму житті, а й в Україні в цілому. В ексклюзивному інтерв’ю Rugby.od.ua Микита розповів про те, як зустрів повномасштабну війну, чим займався ці шість місяців, про що мріє та куди поїде одразу після завершення війни!

– Кожен з нас по-своєму зустрів повномасштабну війну в Україні 24 лютого. У більшості випадків люди просто спали та прокинулися від вибухів. А як було у тебе?
– У нас у лютому планувалися навчально-тренувальні збори з «КРЕДО». Після останнього тренування перед цими зборами, які мали відбуватися у Миколаєві, а саме, 23 лютого, ми з хлопцями вирішили зібратися у мене, поспілкуватися, відпочити, як це частенько відбувалося останніми роками. Посиділи нормально та доволі довго, спати пішли близько третьої години ночі. А потім… Гадаю, цю ніч та цей ранок ми не забудемо тепер ніколи. Близько п’ятої години ранку хлопці почали мене активно «будити» зі словами «перевір новини». Я, упевнений, що вони просто жартують з мене, поки я сонний, почав махати руками, мовляв, «дуже смішно, дайте поспати». Але через деякий час я прокинувся від того, що вони вже всі одягнені, стоять на порозі, кричать мені, щоб я терміново почитав та подивився новини, мовляв, почалася війна. Я подивився, побачив, що відбувається, але мій мозок не хотів цього приймати. Я гадав, що всього цього просто не може відбуватися насправді. Але це вже відбувалося: вибухи, перші сирени, мама, яка забігає до мене у кімнату з криками «збирай речі»… Я тоді відповів їй, що нікуди не поїду і не побіжу, навіть не планую цього, але речі тоді зібрав, щоб їй було спокійніше…

– Речі зібрав, але не поїхав нікуди? А мати, рідні?
– У підсумку, ніхто з моїх рідних не виїжджав з міста, області, країни за весь час повномасштабної війни. Ми всі вдома та чекаємо на перемогу України.

– Чим займався ці шість місяців? Робота, навчання, тренування…
– Перший місяць я взагалі сидів вдома та майже нікуди не виходив: не було ані роботи, ані підробітку. Усіх бентежило одне питання, яке й досі турбує всіх українців: «Коли все це скінчиться???».

Втім, потім я повернувся на свою роботу, ситуація дещо стабілізувалася. Оскільки не було тренувань з клубом, почав відвідувати тренажерний зал, також ходив із друзями на турнік, допомагав Михайлу Чишку на тренуваннях з вихованцями школи «Лідерс», які залишилися у місті. Чекав, сподівався, що й «КРЕДО» скоро поновить тренування, хоча розумів, що на той час це було неможливо.

– Нещодавно «КРЕДО» поновив тренування після піврічної паузи, багато хто з гравців може отримати виклик до національної збірної України, яка гратиме матчі чемпіонату Європи вже у жовтні. Наскільки я знаю, ти отримав травму… Як зараз почуваєш себе? Що за травма?
– Мені вже набагато краще, ніж ще тиждень тому. У мене зміщення плечового суглоба та надрив зв’язок, виписали купу пігулок, мазі, змушений ходити у пов’язці… Шкода, але я «вивалився» на місяць-півтора точно…

– Певно, дуже скучив за регбі за цей час…
– Так, настільки сильно скучив за регбі, що, певно, через це й вийшла така безглузда травма. Дуже хотілося виплеснути усю цю енергію, яка накопичилася за час повномасштабної війни, відчути знову цей драйв, емоції, стати плечем до плеча зі своїми друзями. Але нічого. Залікую травму та наберу форму. Зараз моя мрія – знову, як і раніше, опинитися на полі з суперниками в одній шерензі, заспівати гімн України з рукою на серці. Сподіваюся на те, що у найближчому майбутньому зможу втілити цю мрію у життя!

– До речі, розкажи про нового тренера «КРЕДО», якому довелося повернутися до ПАР із початком повномасштабної війни. Про Людве Буі всі хлопці відгукуються дуже позитивно. Ти серед них?
– Так, звичайно! Хоча наш час, який ми працювали разом із Людве, це – ніщо у порівнянні з тим, скільки б всього ми могли пройти разом з ним на цей момент, але навіть за такий короткий проміжок часу можу сказати, що упевнений у тому, що ми цілком могли досягнути високих результатів під його керівництвом. Він показав себе як справжній професіонал, який знає свою справу на «відмінно». Сподіваюся, після закінчення війни він повернеться до Одеси та ми продовжимо працювати разом.

– Зараз кожен українець щось для себе планує на післявоєнний час, а робити це треба, бо перемога України не за горами! А в тебе є якісь плани?
– Так, я дуже хочу здійснити тур містами України, це навіть не обговорюється. Перший на черзі – Крим.

rugby.od.ua

 
30 вересня 2023 г.
Чемпіонат України з регбі-15 (чоловіки): збірна команда м. Києва вдома розгромила одеський «Кредо-63»

Відео галерея до новини «Чемпіонат України з регбі-15 (чоловіки): збірна команда м. Києва вдома розгромила одеський «Кредо-63»».

25 вересня 2023 г.
КЛАСИЧНЕ РЕГБІ ПОВЕРНУЛОСЯ НА РЕГБІЙНІ ПОЛЯ УКРАЇНИ!

Відео галерея до новини «КЛАСИЧНЕ РЕГБІ ПОВЕРНУЛОСЯ НА РЕГБІЙНІ ПОЛЯ УКРАЇНИ!».

 
У Рівному відбувся Відкритий кубок Рівненської області з регбі-7 памꞌяті Героя України Володимира Стельмаха