Володимир Мороховець: «Кожен може допомагати країні тим, що найкраще вміє»

Розуміючи, що перемога у війні залежить від кожного українця, до волонтерської справи з перших днів агресії рф долучилася молодь - студенти, юні спортсмени, старшокласники. Свою енергію та наполегливість на допомогу ЗСУ спрямував і 18-річний покровчанин, студент Новомосковського коледжу Дніпропетровського аграрного університету Володимир Мороховець.

У фотогалереї випускника Покровської школи № 4 Володимира Мороховця зберігається багато світлин зі шкільних та загальноміських заходів, державних свят, патріотичних акцій. День Державного Прапора, День Незалежності, День Європи, День фізкультури і спорту, День міста, виступи у ЦТіД – участь у яскравих святах рідного Покровська стала невід’ємною частиною його життя. Зараз ця участь інша - волонтерська.

Протягом п’яти років Володимир займається регбі.

Його команда під керівництвом тренера ДЮСШ Ігоря Юркіна неодноразово перемагала на обласних та загальноукраїнських чемпіонатах. Покровську команду «Твердий знак» юнаки із гордістю представляли в Івано-Франківську, Києві, Одесі, Львові, Ужгороді, Рівному, Хмельницькому, Харкові. Зараз Володимир, як ніколи, розуміє, як це захоплююче - мандрувати рідною країною під мирним українським небом.

- Рано-вранці 24-го лютого від батьків дізнався, що Україну бомблять. Спочатку не розумів нічого, потім подивився новини… А вже ввечері того ж дня мій тренер Ігор Юркін повідомив, що місту терміново потрібна допомога, їхати треба було одразу. Я поїхав. Спочатку – до одного з комунальних підприємств вивантажувати пісок, потім – розвозити  мішки для підстанцій «швидкої» допомоги, далі -  облаштовувати блокпости на в’їзді і виїзді з Покровська. Така робота тривала і в наступні дні, - розповідає Володимир. - Потім мене запросили до волонтерського руху «Донбас – Україна». У складі нашого штабу – переважно молодь. Спочатку серед волонтерів я був наймолодшим, а зараз серед нас є хлопець 16 років – студент педколеджу.

Волонтери доставляють необхідні вантажі на передові позиції по всій лінії оборони: від півночі, зі сторони Харкова – до півдня, Авдіївки, Новосілки, Мар’їнки, Пісок та інших гарячих точок. Налагодили безперервний ланцюг допомоги: приймають вантажі, розподіляють, доставляють до пунктів призначення. Часто, коли на день треба розвантажити по кілька 20-тонних машин, хлопці залишаються у штабі до пізнього вечора.  

Ще до війни Володимир став учасником команди «Мій Покровськ», в якій разом зі студентами, підприємцями, лікарями та іншими небайдужими жителями тримав руку на пульсі місцевих подій. Ділився новинами, оперативно робив фоторепортажі з різних куточків громади, брав участь у благодійних заходах для дітей з особливими потребами.

Є у Володимира й інший фронт роботи – інформаційний. 2 роки тому він заснував рекламний аккаунт в Інстаграмі pokrovsk_ads, де мешканці Покровської, Мирноградської та Добропільської громад можуть розміщувати оголошення. На сьогодні юнак продовжує вести цю сторінку та має вже близько 7850 підписників. Свій інформаційний ресурс він задіяв у волонтерській роботі, допомозі армії і мешканцям, які залишаються у своїх населених пунктах. Публікує актуальні новини, інформацію про евакуацію, знайдених чи загублених тварин, звіти про придбані товари для військовослужбовців, реквізити для благодійних внесків. На його сторінці місцеві підприємці можуть безкоштовно публікувати свою рекламу.

- Ми повинні скерувати свої ресурси на допомогу армії, яка сьогодні є гарантом нашого майбутнього, - говорить волонтер. - Допомагати країні можуть всі без виключення, незалежно від віку, статі, професії. Дуже важливо всім нам усвідомити просту істину – склавши руки, ми не допоможемо нашій Батьківщині.

Після перемоги студент-третьокурсник мріє закінчити виш та отримати диплом ветеринара, щоб далі працювати за своєю спеціальністю у рідному українському Покровську.

pokrovsk.city

Володимир Мороховець: «Кожен може допомагати країні тим, що найкраще вміє»

6 фотографій