Оксана АРНАУТ: «Емоції переповнювали, лилися сльози щастя, гордість за команду гріла серце»

Юна одеська регбістка Оксана Арнаут в ексклюзивному інтерв’ю Rugby.od.ua розповіла про свій дебют у складі юніорської збірної України на чемпіонаті Європи у Празі.

– Оксано, що скажеш про чемпіонат Європи, який пройшов у Празі?
– Оскільки для мене це був дебют у змаганнях міжнародного рівня, цього чемпіоната Європи я чекала дуже давно, готувалася з дівчатами до нього протягом останніх двох років. З кожним навчально-тренувальним збором почуття відповідальності зростало, а емоції – переповнювали. Зрозуміло, що це було справжнє регбійне свято, яке я запам’ятаю на все життя! Шкода, що не вдалося погуляти Прагою, оскільки весь час ми витрачали на тренування та ігри, але, гадаю, у нас ще буде така можливість у майбутньому.

– Що скажеш про суперників у перший день? Збірна України програла чотири поєдинки з чотирьох…
– Скажу, що у перший день наші суперники були дуже сильні, вони дійсно виглядали краще за нас. Так, ми робили все, що могли, особливо – у першому таймі гри з командою Ірландії, ви самі бачили, але через надлишок емоцій ми почали забагато помилятися, що у підсумку принесло перемогу саме ірландкам.

У грі з Шотландією, як на мене, нам не вистачило зіграності та певної згуртованості, у поєдинку з Англією, як вже розповідала у своєму інтерв’ю моя партнерка по збірній Дар’я Яроцька, ми хотіли зіграти у красиве регбі та отримати задоволення, оскільки знали, що це – команда дуже високого рівня, яка не дасть нам спокійно почувати себе на полі.

А у грі з Іспанією грати було ще важче через неприємний дощ, втому від попередніх поєдинків та великої кількості емоції. Все це не дозволило нам зробити багато чого із запланованого.

– Але команді вдалося показати не лише хорошу гру, а й позитивні результати у фінальний ігровий день!
– Так, дійсно, ми добре відпочили, налаштувалися відповідним чином, подивилися разом ігри Бельгії та Португалії, провели аналіз. Ну а потім ми вийшли на поле, повністю віддали себе грі та здобули дві перемоги. Емоції переповнювали, сльози щастя лилися самі по собі, гордість за команду гріла серце! Впевнена, що ми усі запам’ятаємо цей день на все життя.

– Також ти запам’ятаєш і свою першу спробу на турнірах такого рівня. Пригадай свою результативну дію!
– Як на мене, це була суто «сімкова» спроба: стовп (Альбіна Войненко. – Прим. авт.) із сутички стягнула двох гравців краю та скинула мені оф-лоад (коротка передача від гравця, якого вже захопили. – Прим. авт.). А далі – я побігла та «заземлила» м’яч у заліковій зоні!

– Сьоме місце в «еліті» чемпіонату Європи під час війни в Україні – це добре чи погано?
– Звісно, добре. Ми дуже задоволені результатом. Нам вдалося виконати головну задачу – закріпитися у елітному дивізіоні «Championship». По матчах було помітно, що ми зробили все від себе можливе та стали справжньою командою. Тренери пишаються нами, а я дуже вдячна їм та всьому колективу за безцінний досвід та космічні емоції, буду дуже сумувати за тією атмосферою та тренуваннями з дівчатами.

– Що в тебе попереду? Як проводитимеш останній місяць літа?
– Зараз я повернулася до Польщі та продовжую тренуватися разом з іншими нашими одеситками. Дуже хочеться повернутися до рідної Одеси, оскільки я дуже скучила за родиною, рідними, друзями, але зараз не можу. Вірю у Збройні сили України у цій війні і у те, що ми скоро зустрінемося та відсвяткуємо нашу перемогу! Слава Україні!

rugby.od.ua