Регбістка та тренерка жіночої збірної Одеси, гравчиня національної збірної України Марина Кишмар прокоментувала свою поїздку на престижний міжнародний турнір з регбі-7 «Dubai 7s» у складі південноафриканської команди «Deltadrone Tuks», а також розповіла про те, як живе останнім часом в Одесі.
– Як тобі поїздка до Дубаю? Що скажеш про рівень турніру, свою команду з ПАР?
– Поїздка до Дубаю для мене була абсолютно раптовою, але я дуже рада тому, що у мене знову з’явився шанс відвідати це чудове місто, цю дивовижну країну та цей фантастичний турнір. Цього року участь у змаганнях брало достатньо багато хороших команд, у тому числі – другі збірні Японії, Австралії, збірна Чехії… «Прохідних» матчів не було взагалі, в усіх довелося «попотіти». Щодо моєї команди з Південної Африки – «Deltadrone Tuks», то дівчатка молодці, дуже старалися, як і завжди.
– Тобі вдалося хоча б на кілька днів відволіктися від того, що відбувається в Україні, зокрема, від ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури та регулярних вимикань світла, тепла і води в Одесі?
– Знаєте, я коли прилетіла до Дубаю, вдихнула це повітря, побачила цю атмосферу, з’явилися такі емоції, які я вже давно не відчувала, давно забула. В мене виникло просто неймовірне бажання грати. Так, у тій атмосфері мені дійсно вдалося трохи відволіктися від тих жахіть, які відбуваються у моїй рідній країні. Чесно кажучи, навіть трішечки соромно через це. Але три дні я буквально жила тими змаганнями у Дубаї, хотілося грати в усіх іграх, я викладалася на всі сто відсотків. Матчі були важкими, але цікавими. Зі збірною Чехії, яку ми знаємо давно, навіть зустрічалися двічі. Грали з посмішками на обличчях, адже з більшістю дівчат знайомі багато років, але ніхто нікому поступатися не збирався, бо це – спорт.
– Щось цікаве для себе відкрила цього року у Дубаї?
– Залишилися просто неймовірні враження. В цілому ж, дуже хочу взяти участь у цьому турнірі зі своєю рідною командою – жіночою збірною Одеси. Якби нам допомогли фінансово, гадаю, ми б виступили дуже й дуже непогано, я у цьому впевнена.
– Як твої справи зараз, після повернення до Одеси? Чим займаєшся останнім часом?
– Як справи? Ну, як сказати… Нормально. Звикла жити без світла, води та зв’язку! (посміхається) Але при цьому ми маємо багато роботи, оскільки з Крістіною Анатоліївною (Катіловою. – Прим. авт.) тренуємо дітей у Новій Долині, вихованців школи «Лідерс» у Суворівському районі Одеси, а також – жіночу збірну Одеси на стадіоні «Академія Спорту» та не лише там. Отже, знаходжуся у постійному русі, вихідних майже немає, часто трапляється так, що проводимо по кілька тренувань на день у різних місцях. Вважайте, що весь час присвячую регбі!
– До кінця року залишається буквально три тижні. Чим займатимешся?
– В принципі, займатимусь тим, чим і займалася до поїздки до Дубаю. Задачі у мене ті ж самі: працювати над собою, підтримувати себе у хорошій фізичній формі, готуватися до змагань, готувати до змагань регбістів та регбісток. Я дуже вірю у наших воїнів ЗСУ, тому впевнена, що наступний сезон ми розпочнемо вчасно, як це було до початку повномасштабної війни. Отже, готуватимемося до нього.
Видео галерея к новости «Регбісти Збірної Харківської області – володарі золотих медалей чоловічої Суперліги з регбі-7 сезону 2024 року!».
Видео галерея к новости «Чемпіонат України з регбі-15 (чоловіки): збірна команда м. Києва вдома розгромила одеський «Кредо-63»».
