Новина детально
11 лютого 2022 р.

АНДРІЙ ЯСКІН – ПРО ВИСТУП «ОДЕСЬКОГО РЕГБІЙНОГО БРАТСТВА» ТА ВЕТЕРАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ

Ветеран одеського регбі, капітан команди «Одеське регбійне братство» Андрій Яскін підбив із прес-службою Федерації регбі Одеської області підсумки ветеранського сезону-2021.

ПРО «ОДЕСЬКУ ХВИЛЮ. ПАМꞌЯТІ МИХАЛИЧА» І АТМОСФЕРІ

- 2021 був складним, що, звісно ж, пов'язано з пандемією коронавірусу, але, проте, нам вдалося виконати практично всі свої завдання на сезон. В Одесі відбувся довгоочікуваний ветеранський турнір «Одеська хвиля. Пам'яті Михалича», ми з'їздили до Києва, Хмельницького та Львова. Так, нам не вдалося залучити до традиційного турніру пам'яті Леоніда Михайловича Шелестовича іноземців, хоча бажаючі були, але, знову ж таки, не забуваємо про пандемію, обмеження, проблеми, пов'язані з коронавірусом у світі та в Європі.

Проте, незважаючи на відсутність гостей з інших країн, «Одеська хвиля» вийшла дуже яскравою і незабутньою, все було дуже здорово.

Як відомо, до Одеси прагнуть потрапити всі та завжди! Тим більше, що перший ветеранський турнір в році – це саме наша «Одеська хвиля. Пам'яті Михалича». Усі їдуть до нас після довгих місяців очікування, команди встигають скучити не лише за іграми, а й за друзями-суперниками. До того ж, травень, Одеса, тепло, море, що може бути прекраснішим і романтичнішим?

Упевнений, що і київський «ВЕТЕР», який, за традицією, приїхав в дуже представницьким та серйозним за чисельністю складом, та «Подільські вепри» з Хмельницького, які зібрали досить непоганий склад, і львів'яни – «Сиві леви», яких приїхало дуже мало, отримали масу задоволення від турніру та, звісно ж, від третього тайму. На наш погляд, все вийшло: було весело, здорово, ми спілкувалися, пили пиво, слухали старі пісні, самі співали прямо на полі, обіймалися, робили фото, дарували подарунки та сувеніри. Що ще потрібне для таких зустрічей ветеранських команд?

ПРО ВИЇЗНІ ТУРНІРИ

– Ми дуже раді, що нам вдалося взяти участь не лише в домашньому турнірі, а й у змаганнях, за традицією проведених у Києві, Хмельницькому та Львові.

На жаль, у нас, як завжди, не було можливості їздити у своєму оптимальному та великому за кількістю гравців складі, але зазначу, що «Одеське регбійне братство» у всіх турнірах виступило дуже гідно. Так, звісно, всі ми говоримо про те, що для ветеранів головне – участь, але ви знаєте, що на полі пристрасті «киплять» по-дорослому, бажання і прагнення перемогти з роками нікуди не йдуть! Усі хочуть виграти, ніхто не хоче поступатися, але, мабуть, так і має бути. Ми – ветерани, але всередині – ті самі молоді бійці на полі.

Приємно, що навіть у досить скромному складі ми даємо бій усім своїм суперникам і практично на рівних боремося з нашими друзями з Києва, адже ця команда відсотків на 70 сформована зі справжніх колишніх професіоналів, «збірників», майстрів спорту, на той час як у нас із майстрів спорту хіба що Олег Етнарович та Зураб Кікачеішвілі, а також, на жаль, рідко граючі за нас Дмитро Федишин та Віталій Павленко. Проте, якщо ми програємо киянам, то дуже скромно. З ними завжди грати одне задоволення.

З «Сивими левами» намагаємось діяти на полі акуратніше, обережніше, це хлопці, до яких усі ставляться з величезною повагою, адже «кістяк» команди – це регбісти, яким за шістдесят! Причому вони не надягають «жовті майки», вони виходять на поле і борються в кожному матчі, вони – лідери, з них можна і потрібно брати приклад.

Ну а щодо «Диких вепрів» із Хмельницького, то ці хлопці завжди «рубаються» з усіма, не бажаючи поступатися в жодному з епізодів. Пристрасті на полі іноді киплять такі, що справа доходить навіть до бійок! (сміється) Але, сподіваюся, що у майбутньому напружених ситуацій буде дедалі менше. Ми таки граємо для себе, для душі, тому навіть не фіксуємо результати зустрічей.

ПРО ВЕТЕРАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ І МОЖЛИВІ НОВІ КОМАНДИ

– В Україні зараз стабільно функціонують лише чотири команди ветеранів, про які ми говорили. Чому їх немає у інших містах? Складно сказати. Можливо, немає необхідної кількості ветеранів, які продовжують тренуватись, грати для себе, для душі. Ми вже порушували це питання при спілкуванні з нашими друзями з Харкова. Але поки що ветеранську команду харків'яни не створюють. Не знаю, із чим це пов'язано. Можливо з тим, що для харків'ян регбі – це робота, щоденні тренування, виїзди. А після роботи знову займатися роботою – це не те… Для нас, киян, львів'ян та хлопців із Хмельницького – це хобі, улюблена гра, особлива атмосфера. Усі перейнялися нашим ветеранським рухом. Сподіваюся, що й Харків прийде до цього незабаром. Стільки років грати у регбі, стільки разів вигравати чемпіонат України та не любити регбі – неможливо. Значить, після закінчення кар'єри хлопцям точно захочеться ще грати в улюблену гру на рівні ветеранів. Час покаже!

rugby.od.ua

 
30 вересня 2023 г.
Чемпіонат України з регбі-15 (чоловіки): збірна команда м. Києва вдома розгромила одеський «Кредо-63»

Відео галерея до новини «Чемпіонат України з регбі-15 (чоловіки): збірна команда м. Києва вдома розгромила одеський «Кредо-63»».

25 вересня 2023 г.
КЛАСИЧНЕ РЕГБІ ПОВЕРНУЛОСЯ НА РЕГБІЙНІ ПОЛЯ УКРАЇНИ!

Відео галерея до новини «КЛАСИЧНЕ РЕГБІ ПОВЕРНУЛОСЯ НА РЕГБІЙНІ ПОЛЯ УКРАЇНИ!».

 
У Рівному відбувся Відкритий кубок Рівненської області з регбі-7 памꞌяті Героя України Володимира Стельмаха