Марина Окольнича: «У 2021 році спробуємо реалізувати те, що не вдалося в 2020-му»

Сайт Rugby.od.ua пропонує вашій увазі розгорнуті інтерв'ю з тренерами, керівниками та кураторами різних напрямків Федерації регбі Одеської області. Те, що залишилося «за кадром» нашого документального фільму «Підсумки-2020» про досягнення одеського регбі в 2020 році, можна прочитати в текстовому форматі в будь-який зручний для вас час.

Сьогодні викладаємо розгорнуте інтерв'ю з керівником Дитячої регбійної ліги Одеси Мариною Михайлівною Окольничою.

- Марино Михайлівно, розумію, що це хвора тема, оскільки 2020 рік пройшов під знаком коронавірусу, через що наші школярі втратили можливість провести два повноцінних турніри з регбі-5. Але все-таки, Дитячій регбійній лізі Одеси вдалося організувати один великий турнір. Давайте поговоримо про те, яким вийшов чемпіонат Одеси-2020 ...

- Ви знаєте, у мене з цього приводу двоякі враження. З одного боку, звичайно, дуже шкода, що в 2020 році нам довелося свідомо знизити той темп, який ми демонстрували протягом десяти років. Чемпіонат Одеси через коронавірус розтягнувся з лютого по листопад, була величезна карантинна пауза, такого у нас ще не було ніколи. Крім того, ми не провели Кубок Одеси, були змушені відмовитися від традиційного масштабного свята регбі-5 перед Новим роком, адже не можна було проводити дитячі змагання в залах в період тривалого карантину. Але в ситуації, що склалася, потрібно, скоріше, порадіти тому, що у нас все-таки з'явилася можливість завершити чемпіонат, виявити переможців і призерів. Діти пограли в регбі-5, та, не награлися, але це краще, ніж нічого. У наших реаліях доводиться виходити з того, що можна.

- Давайте поговоримо про те, скільки одеських шкіл зараз задіяно в турнірах, що проходять під егідою Дитячої регбійної ліги Одеси? Наскільки плідно ви попрацювали «в кабінетах», в телефонному режимі, проводячи семінари та майстер-класи для вчителів фізкультури з усієї країни, презентуючи регбі-5. Які плани, цілі, завдання на 2021 рік?

- Всі ці роки ми поступово йшли вперед, щось покращували, експериментували, робили висновки, розвивали в Одесі регбі-5. У нашому проєкті як і раніше задіяно понад сімдесят шкіл міста: учні дванадцяти шкіл традиційно виступають у вищій лізі, решта – в першій лізі, де команди змагаються в своїх районах. У планах підтягнути в 2021 році ще кілька шкіл, які раніше не брали участь в наших турнірах. Проєкт «Дитяча регбійна ліга Одеси» вже давно показав, що виконує свою роль, своє завдання, адже з регбі-5 багато школярів продовжують своє регбійне життя, переходячи в дитячо-юнацькі школи міста, згодом стаючи регбістами команд, які виступають в чемпіонатах серед дорослих. Але зупинятися на досягнутому ми не збираємося. Мені б дуже хотілося задіяти школи інших міст Одеської області. Ми вже «виходили» на Білгород-Дністровський та Овідіопольський райони, самі вчителі, які приїжджають до нас на курси підвищення кваліфікації, дізнаються про регбі-5, хочуть брати участь в нашому проєкті, оскільки ця гра дійсно захоплююча, вона швидко стає зрозумілою дітям. Це не волейбол, баскетбол чи футбол, в яких багато різних правил, навичок, спеціальна підготовка. Регбі-5 - це, перш за все, рухлива безконтактна гра, яка подобається всім.

- Судячи з того, що особисто мені довелося побачити під час змагань з регбі-5, у багатьох командах стало більше гравців з молодших класів...

- Дійсно, я звернула увагу на те, що в багатьох командах у нас все частіше на майданчик виходять діти з першого, другого класу, і вони вже розуміють, що їм потрібно робити, у них горять очі, вони з радістю зривають стрічки і заносять спроби. Зрозуміла ця гра і вчителям фізкультури, навіть якщо вони не є, так би мовити, «ігровиками». Але, на жаль, через пандемію коронавірусу в 2020 році все пішло зовсім не так, як ми хотіли. Ми не могли зробити те, що планували, не могли організувати поїздки в інші міста, а семінари в режимі «онлайн» - це зовсім не те, що потрібно для навчання вчителів і залучення нових шкіл області в наш проєкт.

Ми провели і обласний, і всеукраїнський семінари, багато хто прагне приєднатися до Дитячої регбійної ліги Одеси, Федерація регбі Одеської області готова підтримувати ці починання, допомагати інвентарем, методичними вказівками, ми будемо раді провести семінари, майстер-класи на місцях, наші судді готові поділитися своїм досвідом. Тобто, перспективи є, думки є, ідеї є, плани і завдання - теж, будемо намагатися розвивати все це в міру можливості. Сподіваюся, в 2021 році ситуація покращиться і ми зможемо реалізувати те, що не вдалося в 2020-му.

- Ви регулярно відвідуєте не тільки змагання з регбі-5, а і матчі дитячо-юнацьких команд. Цікаво спостерігати за тим, як ростуть регбісти, які ще не так давно брали участь в Дитячій регбійній лізі Одеси?

- За ними не просто цікаво спостерігати! Ти знаєш і відчуваєш цих дітей, вони для тебе всі як рідні. Незважаючи на те, що я треную тільки одну команду - команду 20-ї школи, в якій працюю, я люблю всіх наших дітей. Це дуже приємно - бачитися з ними практично кожні вихідні, починаючи з лютого і закінчуючи травнем, а потім - восени і до самого Нового року. Це все - непередавані емоції, які переживають, напевно, всі вчителі. У нас є свого роду регбійна сім'я. Це не просто певний турнір, але і свого роду внутрішні відносини, тут вже не тільки діти «свої», а й їхні батьки, близькі, вчителі різних шкіл. У нас своя атмосфера, яку я, до речі, не спостерігаю в змаганнях з інших видів спорту.

Звичайно ж, коли діти стають старшими і йдуть далі, тренуються в дитячо-юнацьких школах, а потім виходять в складі команд Суперліги – це здорово, це чудово! Вони вже зовсім дорослі, але для мене вони залишаються тими малюками, з якими я познайомилася ще багато років тому. За великим рахунком, неважливо, в якій команді вони грають, ти переживаєш і вболіваєш за кожного. Що тут сказати, за одинадцять років проєкту Дитяча регбійна ліга Одеси подарувала нам регбістів Сашу Байкула, Сашу Шевченко, Дениса Примушенецького, Сашу Макара, регбісток Машу Яковішену, Карину Храмову і багатьох-багатьох, хто зараз грає перші ролі і в наших командах, і за кордоном. І дуже приємно, що зараз зростає дуже сильне покоління хлопців, закоханих в регбі. Я дуже пишаюся ними, адже раніше ці хлопці були маленькими, невпевненими, боязко зривали стрічки в залі СКА, а зараз це вже зрілі спортсмени, міцні, здорові, дивишся на них, пишаєшся і радієш за них та їх досягнення.

- Минулого сезону ви були часто присутні на домашніх іграх збірної Одеси U-18, «Політехніка», «КРЕДО-1963», жіночої збірної Одеси. Якими словами можете описати сезон-2020 для одеських команд?

- Я сама спортсменка і знаю, що будь-який спортсмен завжди хоче бути лідером, хоче бути першим. Мій тренер завжди говорила: «Якщо ти не перший, то другий ти або останній - це не має значення». На мій погляд, Одеса є першою у всіх своїх починаннях: нас багато, у нас багато команд, у нас серйозні досягнення на всіх рівнях - від дитячого регбі до ветеранського. Вважаю, що якби ми не розвивали дитячий спорт, ми б, очевидно, зробили одну велику команду з тієї кількості регбістів, які у нас є, вклали б всі сили і фінанси в неї, і вона б стала першою. Але ми дивимося далеко вперед. Ми хочемо, щоб діти грали в регбі, любили регбі, розвивалися і згодом піднімалися в команду Суперліги, залучалися до матчів збірних України, давали результат, пройшовши весь цей шлях. Мені здається, що всі наші команди в майбутньому будуть тільки першими, вся регбійна структура, вибудувана в Одесі, що дає прекрасні результати протягом багатьох років, продовжує розвиватися. Думаю, найвищі досягнення не за горами.

rugby.od.ua