Новость подробно
03 апреля 2022 г.

МАРИНА ОКОЛЬНИЧА: «У РУМУНІЇ НАВІТЬ ДІТИ ЗНАЮТЬ ПРО ТЕ, ЩО В УКРАЇНІ ВІЙНА»

Rugby.od.ua продовжує публікувати ексклюзивні інтерв'ю з представниками регбійної спільноти Одеської області.

Сьогодні ми поспілкувались із Мариною Окольничою, керівником Дитячої регбійної ліги Одеси. Марина Михайлівна розповіла нам про те, як зустріла повномасштабну війну в Україні, як її приймали у Румунії, висловила слова підтримки українцям та поділилася оптимістичними планами на майбутнє.

- Марино Михайлівно, як ви поживаєте? Ви у безпеці?

– На щастя, я, одна з моїх дочок і мій онук у безпеці, ми перебуваємо в Румунії, нам надали притулок у місті Пітешті.

Рішення про те, що треба їхати з України, було ухвалено після того, як у багатьох українських містах почали відбуватися просто жахливі події. Харків, Чернігів, Маріуполь, Київ, Херсон… Тому я з дочкою та онуком поїхала до Румунії, хоча, звісно, ​​не хотілося залишати свій будинок. Інша моя дочка з двома дітьми знаходиться не в Одесі, а в спокійному місті нашої області. Я сподіваюся, що їй не доведеться виїжджати, сподіваюся, що наш регіон більше не бомбитимуть, як це було сьогодні вранці.

– Як вас прийняли у Румунії?

– Ви знаєте, ми навіть не очікували такого теплого відношення до нас від місцевих мешканців. Дізнаючись, що ми з України, всі намагаються якось підтримати, допомогти.

У Румунії взагалі, скажу вам, дуже серйозно підтримують нашу країну, організовано потужний волонтерський рух. Слова підтримки «прилітають» звідусіль.

Не обходиться без приємних сюрпризів: одного ранку ми побачили на лобовому склі нашого автомобіля намальоване, очевидно, дитиною, серце в кольорах українського прапора, а ще був букетик квітів з українською символікою… Здавалося б, дрібниці, але такі дрібниці говорять багато про що. У Румунії навіть діти знають, що в Україні війна. Всі підтримують нас, прагнуть того, щоб світ настав не лише в Україні, а й панував у всій Європі.

– Румунська мова для нашого вуха дуже незвична. Як справляєтесь?

- Мовний бар'єр, звичайно ж, є, це зрозуміло, але з кожним днем він стає все менше і менше. Наприклад, на дитячому майданчику, куди я приходжу з онуком, діти, дізнавшись, що ми з України, з радістю приймають його у свої ігри. Діти, навіть говорячи різними мовами, знаходять можливість розуміти одне одного.

– Думаю, для більшості українців, які перебували в країні в ніч з 23 на 24 лютого, цей день запам'ятається на все життя… Як ви відреагували на початок повномасштабного наступу російської армії в Україну? Що відчули в момент тих самих вибухів в Одесі близько п'ятої ранку?

– 24 лютого я, як і багато українців, прокинулась від потужних вибухів в Одесі. Головою одразу зрозуміла, що це – війна, яка дісталася різних регіонів, але вірити в це не хотілося. Досі іноді здається, що це просто страшний сон.

Але ми якось дуже швидко змусили себе заспокоїтися, з перших днів на базі 20-ї школи, в якій я працюю, був організований пункт збору допомоги нашій армії. Я була дуже приємно здивована тим, як багато людей приходило та приносило щось для наших військових та територіальної оборони. Багато хто ділився останнім, що у них є.

– Усі згуртувалися у багатьох містах задля досягнення єдиної мети – перемоги у цій війні з Росією…

– Так, на місці допомагали не лише вчителі школи, а й батьки наших учнів, і багато випускників школи, прості мешканці Черемушок. Я була зворушена до сліз, коли бачила, як дітки несуть в руках якісь пачки з печивом, а люди похилого віку приносили, наприклад, «пляшечку» «Корвалола» або «Валер'янки»… Кожен вносив і вносить свій внесок у боротьбу за незалежність нашої країни. Це дуже важливо зараз бути одним цілим. Тож нас неможливо перемогти!

– Спілкуєтеся з нашими регбістами та регбістками, тренерами, вчителями фізичного виховання?

- Так, звичайно, намагаюся підтримувати зв'язок із усіма, цікавлюся обстановкою та станом людей. Дуже шкода, що зараз ми обговорюємо не наші турніри серед школярів, а воєнні дії на рідній землі.

– Як вважаєте, наскільки швидко, після закінчення війни, можна буде запустити тренувальні процеси у школах міста та організувати хоча б короткий фестиваль, як це було минулого року?

– Ви знаєте, відновлювати ту систему, яка за більш ніж одинадцять років була налагоджена до автоматизму, було складно навіть в умовах пандемії коронавірусу, яка протягом двох років не давала дітям не лише у регбі грати повноцінно, а й взагалі здобувати нормальну освіту у школах . Зараз все буде набагато складніше. В уміннях і навичках відбудеться суттєвий відкат назад, але мені здається, що у всіх буде сильне емоційне піднесення, завдяки якому, спільними зусиллями, ми все відновимо і подолаємо всі труднощі. Як тільки в нашій країні настане мир – відразу намагатимемося створювати для дітей умови для тренувань та ігор в улюблене ними регбі-5.

– В умовах воєнного часу часто доводиться з жахом дивитись на те, що відбувається, але ми, як справжні одесити та патріоти своєї країни, знаходимо все більше приводів для оптимізму. Тобто можна потихеньку розмірковувати про те, чим ми займатимемося відразу після закінчення війни! Які думки, плани з цього приводу у вас?

– Коли закінчиться війна – я повернуся додому, пройдусь вулицями Одеси, вдихну її повітря, зустрінуся з друзями. Ну а потім, закочувавши рукави, докладу всіх зусиль для відновлення всього, що ми втратили.

– У мирний та «докоронавірусний» час Дитяча регбійна ліга Одеси стабільно проводила два великі турніри – чемпіонат та Кубок Одеси, а також серію одноденних втішних змагань. Минулого року вдалося організувати у скороченому форматі Кубок Одеси та кілька фестивалів. Чи можна говорити про те, що після перемоги України у цій війні у нашому місті з'явиться ще один турнір – Кубок Перемоги чи, наприклад, Кубок Визволення?

– Так, я впевнена в тому, що після закінчення війни у ​​нашому календарі щорічних змагань з регбі-5 обов'язково з'явиться турнір, присвячений нашій перемозі у цій війні з Росією. Дуже хочеться, щоб він була відкритий, щоб до нас приїжджали діти з різних міст, регіонів і, можливо, навіть інших країн. Упевнена, ми зможемо організувати все на найвищому рівні.

– Що можете побажати представникам регбійної громадськості Одеської області, України у цей тяжкий та тривожний час?

– Дорогі мої, регбісти, регбістки, тренери, керівники, бажаю всім вам миру та якнайшвидшої перемоги. Я чекаю того часу, коли ми з новими силами зможемо приступити до роботи та прославляти наше місто нашими регбійними досягненнями у нашій вільній та мирній Україні у всьому демократичному світі. Тримайтеся! Перемога буде за нами! Слава Збройним силам України, усім, хто боронить нашу країну! Слава Україні!

rugby.od.ua

Борьба с голодом
 
Get into Rugby
30 сентября 2023 г.
Чемпіонат України з регбі-15 (чоловіки): збірна команда м. Києва вдома розгромила одеський «Кредо-63»

Видео галерея к новости «Чемпіонат України з регбі-15 (чоловіки): збірна команда м. Києва вдома розгромила одеський «Кредо-63»».

25 сентября 2023 г.
КЛАСИЧНЕ РЕГБІ ПОВЕРНУЛОСЯ НА РЕГБІЙНІ ПОЛЯ УКРАЇНИ!

Видео галерея к новости «КЛАСИЧНЕ РЕГБІ ПОВЕРНУЛОСЯ НА РЕГБІЙНІ ПОЛЯ УКРАЇНИ!».

 
У Рівному відбувся Відкритий кубок Рівненської області з регбі-7 памꞌяті Героя України Володимира Стельмаха
Міністерство молоді та спорту України
 
Національний Олімпійський комітет України
 
Сайт Всемирной Федерации Регби
 
Rugby Europe
 
Федерация регби Одесской области