Тетяна КУЛАКОВА: «Перемога «Анатри» у вищій лізі дала багато чого і гравцям, і мені»

Команда вихованців одеської регбійної школи «Анатра» цього літа здобула яскраву перемогу у вищій лізі чемпіонату України з регбі-7 серед дорослих. Про цей турнір та про гру юних «анатрівців» ми поспілкувалися із тренеркою команди Тетяною Кулаковою.

– Тетяно, давайте поговоримо про тріумф команди у вищій лізі. Розкажіть про рівень команд, суперників.
– Рівень команд, як для вищої ліги, був дуже пристойний. Попри війну в Україні та інші негаразди, фінансові проблеми, участь у турнірі брали аж одинадцять команд. Я розумію, що багато команд грали без тренера, хлопці самі збиралися, тренувалися, грали. Це викликає повагу, особливо у наш час!

Щодо суперників, то скажу, що, звичайно, дуже сподобалася команда з Донецької області, з якою ми двічі грали у фіналах. Дуже класна команда, приємно було протистояти їй, спілкуватися із гравцями, тренерським штабом. Ігри були напружені, цікаві.

Відзначу команду «Вітовка» з Миколаєва, з гравцями якої ми регулярно грали на фестивалях регбі в Одесі протягом літа. Хлопці показали солідний прогрес, раніше вони грали слабше. Ми дуже вболівали за миколаївських регбістів, які дійсно грали у регбі-7.

Також приємні слова хочу висловити на адресу київської команди «Антарес». Дуже сильна команда, після перемоги над якою ми зрозуміли, що спроможні переграти будь-кого. Також сподобалася команда «Патруль». Та й взагалі, навіть найслабші, за підсумками турніру, команди намагалися грати у регбі-7, рівень учасників був різним, але все одно приємно бачити тих, хто закоханий у регбі та прагне до перемог.

– Можливо, траплялися якісь курйози? Про скандал у першому турі ми вже писали та ще трохи поговоримо пізніше.
– Я у регбі вже більше тринадцяти років, але вперше бачила регбійне поле без розмітки. Взагалі без розмітки. Було і весело, і невесело одночасно. Жодної лінії на полі – це щось новеньке, цікавий досвід. На щастя, це нам не завадило зробити свою справу на «відмінно» та здобути головний трофей.

– Давайте про гру регбістів «Анатри». Відчули прогрес у порівнянні з першим туром, який відбувся наприкінці травня?
– У порівнянні з першим туром, наші хлопці дуже сильно виросли в індивідуальному плані, у техніці, вони робили якісь нереальні захвати, іноді я просто була шокована. Звичайно, у приємному сенсі цього слова. Я дивилася на їхні дії та розуміла, що це вже доросле регбі, дорослий контакт. У нас був дуже потужний захист, такий, який мало кому вдавалося пройти. Навіть у фіналі другого туру чудовій команді з Донецької області жодного разу так і не вдалося відзначитися спробою. Також треба сказати про яскраві індивідуальні дії наших регбістів, а також взаємодію на полі – хлопці постійно розмовляли один із одним, допомагали один одному, підстраховували партнерів.

– Перед другим туром відчували тягар відповідальності? Все ж команда стала другою у першому турі, мала обов’язково вигравати усі поєдинки. З яким настроєм їхали на виїзд?
– Усі були налаштовані на 100% чи навіть більше: і команда в цілому, і кожен гравець окремо. Ми їхали виключно за перемогою у турі та турнірі загалом, були налаштовані на впевнені перемоги у кожному матчі. Власне, так і сталося. Жодного тягаря відповідальності не було, ніхто не сумнівався у нашому підсумковому тріумфі. Всі дуже хотіли грати, показати свій рівень, своє регбі, дуже хотіли бути першими. І ми це зробили.

– Після першого, скандального туру у Хмельницькому, одразу кілька гравців «Анатри» отримали дискваліфікації на певну кількість ігор, а ви, як тренерка, були усунені від перебування на лаві запасних аж на півроку. Що скажете про ці дискваліфікації?
– Чесно кажучи, я так і не зрозуміла, чому найбільше покарання саме у мене. Я навіть посміялася із цього. Виявляється, що я – найнебезпечніша людина в українському регбі. Дискваліфікація на півроку – це те, що не кожен може отримати в Україні! (посміхається) Але головне те, що це жодним чином не вплинуло на нашу гру чи результати «Анатри». Мені необов’язково перебувати на лаві запасних: я і з трибуни можу без проблем керувати діями своїх підопічних. Хлопці мене розуміють з півслова, з півпогляду, вони все, що треба, знають ще до гри, ми не перший рік разом, а з деякими гравцями – взагалі по вісім-дев’ять років працюємо… Отже, проблем не було і не буде. А та ситуація зробила нас ще сильнішими, вона показала, що ми можемо бути сильнішими та кращими.

У фіналі першого туру ми двома очками поступилися команді Донецької області, але тоді ми грали без чотирьох гравців основного складу. Зараз же усі були на місці – покарані відбули дискваліфікації, травмовані – залікували травми. Інших варіантів, окрім як взяти реванш та забрати трофей, у нас не було.

– На вашу думку, усі отримали після першого туру те, на що заслуговували після того скандалу у Хмельницькому?
– Я вважаю, що не всі отримали те, на що заслуговували за ті інциденти у Хмельницькому. Дещо було дуже необ’єктивним, був показаний якийсь один шматок відео, який випадково хтось зняв, а повне відео з мого телефона було вилучено на місці через погрози від гравця збірної України. Це неприпустимо. Але не хочеться знову згадувати той день. Мене зі свого шляху такими інцидентами не збити, я відбуду дискваліфікацію та стану ще сильнішою.

– Як підсумуєте виступи «Анатри» у вищій лізі з регбі-7?
– Я дуже задоволена тим, що не злякалася навесні та зібрала команду для участі у вищій лізі серед дорослих. Як ви пам’ятаєте, я тоді була сама, без чоловіка, свого колеги, який у складі Збройних Сил України захищав нас від ворога. Хлопці з команди мене підтримали, усі хотіли спробувати свої сили у дорослому чемпіонаті України. Ми «підтягнули» кількох випускників, які на той момент не тренувалися чи тренувалися нерегулярно, дали їм можливість пограти в офіційному турнірі. Для нас було дуже важливо, аби «Анатра» грав виключно своїми вихованцями. І це сталося. Наші юнаки, юніори отримали нереальний досвід, все вийшло так, як ми навіть не мріяли перед початком турніру, а та ситуація у першому турі загартувала нас ще краще. Я вважаю, що нам разом нічого не страшно. Вища ліга, перемога в ній дали і гравцям, і мені, як тренеру, багато чого. З нетерпінням чекаємо на наступні змагання! Йдемо за новими перемогами!

rugby.od.ua