ТЕТЯНА ТАРАСЮК: «ЗБІРНА ОДЕСИ ЦІЛКОМ ЗАСЛУЖИЛА НА ЧЕРГОВЕ «ЗОЛОТО» СУПЕРЛІГИ»

Жіноча збірна Одеси блискуче виграла четвертий поспіль титул найсильнішої команди України з регбі-7. Після повернення на рідну землю ексклюзивний коментар щодо турніру Rugby.od.ua дала регбістка одеської команди та національної збірної України Тетяна Тарасюк.

– Тетяно, вітаю з черговим «золотом» Суперліги! Поділися, будь ласка, своїми враженнями від турніру. Розумію, що сезон вийшов рекордно коротким – лише шість годин, але все ж таки!
– В цілому – враження хороші! Я була щаслива нарешті вийти на поле у рідній країні. Є певне відчуття, що це – свого роду маленька місія: ми показали, що наша нація незламна, що ми б’ємося за можливість повноцінно жити та грати в улюблену гру навіть за часів повномасштабної війни в Україні.

– Збірна Одеси зіграла чотири поєдинки. Що скажеш про суперниць?
– Усі суперники були гідними. У двох матчах грали представники «старого покоління», у двох – «молодого». Все чесно та справедливо, хоча, звичайно, чотири гри за сезон – це дуже й дуже мало…

– Що скажеш про гру збірної Одеси? Відчувалося, що перед цим 13 місяців не грали офіційних матчів з регбі-7? Чи все йшло «як по маслу»?
– Я дуже задоволена грою нашої команди. Звичайно, не обійшлося без помилок, але колектив у нас згуртований, міцний, командний дух на рівні. Власне, вважаю, саме це допомогло нам захистити чемпіонський титул. Нюанси були, адже обставини не давали змоги вести повноцінний тренувальний процес, та й багато хто перебував за кордоном. Декому навіть довелося грати на незвичній позиції, але це – регбі-7, тут, як на мене, гравці мають бути універсальними та діяти на полі у будь-якому амплуа. До того ж, це – відмінний досвід. Тим більше, що ми впоралися та знову здобули «золото» Суперліги.

– Чесно кажучи, дуже хвилювався за стартовий поєдинок – з найпринциповішим суперником – київським «Авіатором», адже на той момент дівчата зі столиці вже провели перший матч, розігрілися, «розбігалися», а збірна Одеси розпочинала турнір пізніше за інших. Втім, ви розгромили киянок. Це так здалося, що гра була легкою, чи дійсно все вдавалося без особливих труднощів?
 – Ми дійсно очікували більш важкої гри з «Авіатором». Але, гадаю, успіх нам принесло те, що ми психологічно налаштовувалися на цю перемогу, впевнено виглядали на полі, контролювали м’яч, підтримували одна одну, робили те, що вміємо, те, чому нас навчили наші тренерки. Результат ви самі знаєте.

– Цього року у нас новий віцечемпіон – це львівські «Левиці». Найважча ваша гра, погодься?
– Так, гра з «Левицями» була непростою, але ми й не чекали, що буде легко. Матч був доволі важким, не обійшлося без попереджень, отже, доводилося грати й у меншості. Гра була напруженою до останніх секунд, рахунок був рівним, але ми все ж вирвали перемогу. Гадаю, ми здобули її на характері.

– Пригадаєш зараз, який це за ліком титул чемпіонки України для тебе? Не набридло перемагати? Жартую…
– Чесно кажучи, просто зараз не можу сказати, яким за ліком є це «золото» особисто для мене. А щодо того, чи набридло… Звичайно, ні, це не може набриднути! Тим більше, що ці медалі вкотре заслужені. Тут не працює принцип з відомого фільму «Хто не працює – той їсть». Я пишаюся командою, ми багато працювали під наглядом наших тренерок, яким хочеться подякувати за роботу. Врешті-решт, кожен отримує те, на що заслуговує, а збірна Одеси цілком заслужила на це «золото».

rugby.od.ua